Словничок

Географічна карта (мапа) – зображення в певному масштабі території зем- ної поверхні на площині, виконане за допомогою умовних знаків.

Державний кордон – позначена чи уявна лінія на сухопутному, водному, повітряному просторі й у надрах, що визначає межі поширення пов- новажень конкретної держави, відокремлює одну державу від інших.

Історичний простір – територія, де відбуваються історичні події.

Історична карта (мапа) – образно-знакове зображення історичних подій, що в минулому відбувалися на певній території.

Історичний (історико-географічний) регіон – частина земної поверхні з умовними межами, для якої характерні цілісність і своєрідність окремих виділених ознак.

Контурна карта – окремий вид географічних карт, призначений для ви- конання учнями навчальних завдань з географії, історії або астро- номії. На таких картах нанесені тільки контури країн, основні об’єкти, процеси або явища та подані завдання, виконати які можна через нанесення потрібних умовних позначок. Нанесені позначки потрібно пояснити в легенді карти.

Легенда карти – умовні знаки, що їх використовують для позначення пев- ної інформації на карті.

Локалізація – обмеження місця події певними просторовими межами.

Мапа (карта) – зменшене умовне зображення поверхні Землі або її части- ни та розміщених на цій території об’єктів.

Територія – частина поверхні суходолу з природними і створеними людь- ми ресурсами, що має певні просторові межі та географічне розта- шування.